ENG 
Британський медичний журнал (BMJ) опублікував статтю Why even toy shops sell tourniquets in Ukraine. В статті згадали «Лелеку» як організацію, яка передає турнікети військовим, але тепер доєднується до таких цивільних ініціатив як книжкові та фуд-фестивалі, популяризуючи важливість турнікетів та вміння ними користуватись.
Також у матеріалі зазначено, що в часи війни домедична допомога для цивільних не обмежується навичкою робити серцево-легеневу реанімацію. Знання, як зупинити кровотечу — рятують життя навіть в глибокому тилу.
Проте, російсько-українська війна вносить зміни і в військову медицину. Наприклад, більше не існує такого поняття як “золота година” для евакуації пораненого. Через засилля дронів та щільні обстріли бійці залишають з турнікетом днями, а то й тижнями. Це збільшує частоту ампутацій, особливо — високих. За словами головного хірурга Збройних сил України Костянтина Гуменюка, близько 70% ампутацій серед військовослужбовців є наслідком осколкових поранень. Ще 20–25% припадають на помилки у використанні турнікетів.
Гуменюк пояснює: «Якщо турнікет залишається накладеним понад дві години, виникають ішемічні зміни, і його послаблення стає небезпечним для життя. Продукти некрозу м’язів — міоглобін і калій — потрапляють у кровотік. Надлишок калію може спричинити раптову зупинку серця, а міоглобін — гостру ниркову недостатність».
В той самий час, вкрай важливо балансувати ризик та користь. Начмедикиня Третього армійського корпусу Вікторія Ковач каже, що якщо людина під обстрілом і не може зрозуміти, наскільки важкі її поранення, безпечніше накласти турнікет вище, щоб зупинити кровотечу. Але вміння потім правильно його замінити або перемістити може значно зменшити кількість високих і зайвих ампутацій.
Вона додає, що важливо знати, коли цього робити не можна.
За даними МОЗ, це:
- травматична ампутація кінцівки (крім кисті та стопи),
- ситуації, коли неможливо побачити рану,
- явні ознаки шоку.
Ковач пояснює головну проблему: «Під час великої війни до війська потрапляють люди з дуже різною освітою та мотивацією. Очікувати, що всі однаково добре засвоять складні медичні знання, — нереально».
І що довше триває війна, то помітнішою стає ця проблема.